Вольф Мессінґ. Вигнання голубів (Made in ЮА №3)

ВОЛЬФ МЕССІНҐ. ВИГНАННЯ ГОЛУБІВ

Мав я прегарну здатність (чи то хворобу):
двійко голуб'ят у череповій коробці.
В ротову мою порожнину, від крику аж пурпурову,
зазирали медики, ворожбити та інші знаючі хлопці.

Як я вами пишався, мої крилаті кристали,
пернаті мої мучителі з давніх полотен!..
Ціле літо об мене крилами терли і туркотали,
заснувавши в моїм черепі містечко Туркотин.

А восени упав з неба миршавий ілюзіоніста.
Слухав мене стетоскопом — як вони там шурхочуть,
Збіглося на це подивитись ледь не півміста.
І тоді прояснів я: «Летіти хочуть».

Вилітали мені з голови крізь отвір у рані,
або крізь моє третє око (ніяк його не заплющиш).
А той миршавий пес мав у кишені браунінґ
та й одною кулею двох голубів розлущив…

Став я цілком сумирний, загнавсь у схови,
поводжуся без відхилень — чемно і ґречно.
Не тому, що вбиті колишні мої птахове,
а тому, що ношу в черепі тепле їхнє яєчко…

Вольф Мессінґ був дуже відомим в СРСР маґом-ілюзіоністом, у моєму дитинстві я ще пригадую його афіші на вулицях Франика. Проте я не пригадую, хто саме розповів мені леґенду з часів його юності, яка випала на Першу світову війну і перші повоєнні роки. У ті нелегкі часи Вольф Мессінґ блукав країною в пошуках тимчасових і випадкових заробітків. Так він опинився десь у Галичині, де прибився до певного помістя. З розмов місцевих людей він довідався, що в тамтешнього пана досить рідкісна хвороба: він уявляє собі, наче в нього в черепі поселилася пара голубів і від цього йому страшенно боляче. «Я вилікую його від цього, -- сказав Мессінґ, -- але мені для цього потрібна справжня пара голубів, а також пістолет». Людина з голубами мала зачаїтися десь неподалік місця, в якому Мессінґ повинен був проводити свій «сеанс визволення». За сигналом Мессінґа голуби мали злетіти в повітря – так, аби хворий їх виразно побачив. Так воно і сталося. Після кількох хвилин розмови з хворим Мессінґ сказав йому: «Так, я справді бачу їх у твоєму черепі. Але зараз я їх звідти вижену». Він трохи почаклував, а тоді з криком «Вилітайте!» лунко плеснув у долоні. За мить хворий побачив пару голубів, що злітала в небо з-поза його плечей. «Вони вже не повернуться», -- сказав Мессінґ і пострілом з пістолета вбив обидвох голубів. Кажуть, ніби таким чином він справді вилікував того бідолаху. Так почалась його кар’єра маґа-ілюзіоніста.

Мій вірш написаний від імені того хворого «голубиною хворобою» чоловіка. З усього випливає, що Мессінґ не надто ощасливив його своїм лікуванням. Але в нього залишається трохи надії на майбутнє: він упевнений, що після голубів у нього в черепі ще залишається їхнє яйце.

Юрій Андрухович