«Мертвий Півень»: його маленькі чортенята

Група «Мертвий Півень» записала довгоочікуваний альбом. На вірші Юрія Андруховича зі збірки «Пісня для Мертвого Півня».

Ще коли я вчився у школі і протягом кількох місяців «Півень» ледь не кожні вихідні давав феєричні концерти в альтернативному клубі «Барви», Місько Барбара казав «от-от». Тобто обіцяв новий альбом.  На той момент останньою роботою «Півнів» була платівка «Шабадабада». Та я вже й інститут закінчив, а сольник усе не виходив. Кілька років тому «Півні» влаштували спільний проект  з перекладачем «Гаррі Поттера» Віктором Морозовим. І нарешті – початок 2006 року, альбом «Пісні». Щастя сталося завдяки Барбарі  - у січні затягнув усіх музикантів на студію у Харкові.  Працювало над альбомом семеро музикантів, до вишуканих вепрів класичного складу приєдналися молоді барабанщик та гітарист, з Харкова та Львова відповідно.

«Поки писалися, встигли зіграти кілька концертів і в Харкові, і в Дніпропетровську, - розповідає пан Михайло, -  цілодобово займалися музикою: спільне життя вело за собою спільне придумування».

Місько Барбара живе у  Києві, Львові та Харкові одночасно. І у поїздах між містами -  заслужив на паспорт, де у графі прописка вказано «Купе № таке-то».

У Харкові Барбара п’ятий рік поспіль працює у театрі «Арабески». Часто грає Ірода у виставі «Щасливого різдва, Ісусе», сценарій до якої написав  Сергій Жадан, а музику - група «Lюk».

Саме на сцену збирається виходити Михайло після інтерв’ю. Бесіду доводиться вести за допомогою телефону. Шуша каже, що вперше для цього номеру МЛК  брала інтерв’ю англійською мовою. Я б оце погодився на китайську чи угорську мови, аби лиш не телефоном.

Вокаліст «Півнів» чує уривки питань, відповіді частково також зжирає телефон. Я ще й сиджу так незручно біля того телефону з диктофоном, що після розмови ледь можу встати - ноги заніміли.  Та чути шовковистий голос Барбари то щастя - він охоплює, наче хмаринка.

- Вам більше подобається  бути актором чи музикантом?

- У мене роздвоєння особистості. Все подобається. Типовий шизофренік.

- Можливо, ще якась професія вам близька?

- Було різне. І в журналістиці працював. Зараз ким себе уявляю, тим і є.  Роблю що найбільше хочеться: «Мертвий Півень» і театр.  

- Який концерт найбільше запам’ятався за 17-річну історію «Мертвого Півня»?

- Кожен концерт по-своєму неповторний та яскравий. Дуже важко виділити один - хіба що виступи на початку 90-их років у Берліні. Тоді ми вперше приїхали у це місто.

- Сумуєте за клубом «Барви»?

- По Україні майже нема таких клубів. Хотілося б, звісно, більше клубів, відкритих для живої музики. В Києві альбом будемо презентувати 16-го березня в арт-пабі «Docker’s ABC», а 18-го - у «Бабуїні».

- Колись почувалися пташкою у клітці?

- Жодного разу.

- У вас є улюблені птахи?

- Востаннє дивився на гору – абсолютно зворушливе явище.

- Угу... Хотіли б з кимсь зі співачок заспівати дуетом?

-   Якби захотілося  з українськими, то вже б заспівав. Зі світових було б цікаво попрацювати з Мадонною. Або Вікторією  Лук’янець.

- Хто це?

- Українка за походженням, всесвітньо відома оперна співачка.

- Які маєте творчі плани?

- Планів багато. Перше – зробити так, аби якомога більше людей дізналося про наш новий альбом, провести концерти. Потім планую взяти участь у новій виставі «Арабесок». Також хочеться зняти кіно.

- Комерційне чи авторське?

- Як піде.Це важко передбачити.

- Часто переїдаїте?

- Ні. Я  як животноє: їм, коли хочу.

- З інтерв’ю, мабуть, все. Дякую. Ще потрібне ваше фото. Якісне.

- Пошукайте на «Яндексі» чи в «Гуглі».

ШУШ