Над морем
В морі я хотів печаль свою втопить,
Я до моря вийшов рано — море спить.
І мені його будити стало жаль —
Залишилася мені моя печаль.
Ополудні йду до моря і здаля
Бачу, що воно сміється, як маля.
І мені його смутити стало жаль —
Залишилася мені моя печаль.
Уночі до моря знову я прибіг,
А воно ридало біля ніг моїх.
І мені його самого стало жаль —
Залишилася мені моя печаль.
Лаконічна і неймовірно глибока лірика. На мою думку, одна з найкращіх пісень МП.