Вікторія

Летимо в напів сні з навіснілої голої ночі
Через плач ліхтарів, через крик, через шепіт і зойк
І пророчі видіння і очі і губи пророчі,
Нетутешні зітхання під шатрами парасоль.

Потайні вітражі, мудреці під склепіннями храмів,
В позолоті повік осеніюча втома дерев,
А тумани нічні серед нас, попід нами, над нами
І відвертістю наших долонь починається день.

Летимо в напів сні з навіснілої голої ночі
Плач ліхтарів, крик, шепіт, зойк
Нетутешні зітхання... під шатрами парасоль.