Афродизіяки (2003) (тексти)

1. НАША ЗИМА – муз. В. Морозова, вірші Олега Лишеги
2. ДЖУЛЬБАРС – муз. В. Морозова, вірші Віктора Неборака
3. ЧУЄШ, МИЛА – муз. і вірші М. Півня
4. МУЗИКА, ЩО ПІШЛА – муз. В. Морозова, вірші Івана Малковича
5. ПЕРЕВАГИ ОКУПАЦІЙНОГО РЕЖИМУ – муз. М. Півня, вірші Сергія Жадана
6. БІЛА КВІТКА – муз. В. Морозова, вірші Миколи Воробйова
7. КАРКОЛОМНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ – муз. М. Півня, вірші В. Неборака
8. НЕ ВІД ТОГО Я ПОМРУ – муз. В. Морозова, вірші Ярослава Довгана
9. КАРУСЕЛЬ – муз. М. Півня, вірші Юрка Позаяка
10. ПІСНЯ 551 – муз. В. Морозова, вірші О. Лишеги
11. ДУШКО МОЯ – лемківська народна пісня
12. ЛІТО БУДЕ – муз. М. Півня, вірші Г. Гдаль
13. OH MY DEAR UKRAINE – муз. і вірші Костянтина Москальця

Віктор Морозов – вокал, акустична гітара
Місько Барбара – вокал
Роман Чайка – електрична гітара
Олег "Джон" Сук – бас гітара
Іван Небесний – клавішні
Юрко Чопик – акустична гітара
Андрій Надольський – барабани

Записано під час концертів у листопаді 2002 року
Запис і зведення – Юрій Лич
Фото – Кирило Кисляков

М. Півень, В. Морозов дякують:
Міжнародному фонду "Відродження"
Швейцарській культурній програмі "Pro-helvetia"
Громадському радіо
МО "Дзиґа"
Театру-студії "Арабески"
Кашицькому, Мотрі

© 2003 Віктор Морозов і Мертвий Півень

Наша зима

  Приспів:
Це наша зима, наші дрова,
Наші дерева, наша зима.

Так співала старенька пила,
Так грав безіменний
Джазовий оркестр,
Коли з Марією в темряві
Різали наші дрова.

Приспів.

Так співала старенька пила,
Так грав оркестр Поля Моріа,
Коли з Іриною в темряві
Різали наші дрова.

Приспів.

Так ридала старенька пила,
Так грав безіменний
Духовий оркестр,
Коли наші друзі в траурі
Виносили наші тіла...

Джульбарс (Монолог з псячого приводу)

Тіло покійного знайшли у рові
посеред подвір'я, завішаним на ланцюгу,
і закопали за городом

Джульбарс повісився – самовбивця-пес.
Душу Джульбарса поженуть з небес.
Там йому скажуть:"Не здох як слід!"
Там його підважать під хвіст і під…

Джульбарс повісився на цепу вночі
Справжнє кіно ноцне -щурі глядачі
і зітхання, і залицяння,
і завивання, і злягання!

Джульбарс повісився! Чуєте? – ви!
Ви читаєте "Листя трави"?
Маркеса? Борхеса? Гессе? "І цзінь"? А?
Джульбарс повісився! Ось переміна!

Ти звешся поетом,
а він – собакою.
Тебе вірш гризе,
а його ланцюг.
Ти станеш колись професійним писакою,
а Джульбарс вибрав не м'ясо, а дух!

Скільки можна на місяць брехати?
Скільки можна чекати зарплати?
Скільки можна зади ваші дерти?
Вічно?
До смерти!
Що за професія шизофренічна –
вік сторожити курей і кіз
і посилати їх на заріз?

Пронизує землю і небеса
Сузір'я Пса!

Музика, що пішла
 
Коли вона плелася в коси,
Чом, скрипко, відвернулась пріч?
Як музику пустила босу
В таку непевну, звабну ніч?
В таку непевну, звабну ніч?
В таку непевну, звабну ніч?

Ой, смиче, теж дививсь куди ти?
Вже ж сивина спадає з пліч.
Як босу музику пустити
В таку непевну, звабну ніч?
В таку непевну, звабну ніч?
В таку непевну, звабну ніч?

Візьму собі землі окраєць,
Піду блукати по світах,
Хай тільки вітер завиває
В моїх розхристаних слідах.

О, мамо, тато, як спитають:
"Куди ваш син подався з віч?"

Скажіть:
"Він музику шукає,
Що босою пішла у ніч!"

Переваги окупаційного режиму
 

В один із днів повернеться весна.
З південних регіонів батьківщини
потягнуться птахи, і голосна
свистулька вітчизняної пташини
озвучить ферми і фабричні стіни,
і грубий крій солдацького сукна,
і ще багато всякого гівна.

Але нужда лягає на поля. 
Печаль голімі розправляє крила,
докіль поет тривожно промовля:
я є народ, якого правди сила;
цю жінку я люблю, вона просила.

Сколовши босі ноги об стерню,
старенький Перебендя коло тину
ячить собі, що, с***вившись на пню,
лукаві діти в цю лиху годину
забули встид, просрали Україну,
забили на духовність і борню,
і взагалі творять якусь фіґню.

Бідує місто. Кинувши фрезу,
робітники на заводському ґанку
лаштують косяки, бузять бузу,
розводять спирт, заводять варшав’янку
і, втерши соплі та скупу сльозу,
майовку перетворюють на п’янку.

Біла квітка
            
Чи ти щаслива,   біла квітко,
Коли, прозору    і печальну,
Тебе, легку і безпричальну,
У натовпі стрічаю зрідка? 
Тебе, легку і безпричальну,
У натовпі стрічаю зрідка? 

Чи ти мене коли згадаєш,
Чи ми зустрінемося ще,
Коли все золото поопадає
І захолоне під дощем?
Коли все золото поопадає
І захолоне   під дощем?

Чи ти прийдеш мене спасти,
Коли згасатиму в тумані,
Коли твої малі листи
Мені як помахи прощальні?

Коли я тихо відшумлю
І слід покриється роками,
Чи скажеш ти тоді: "Люблю..."
І квітку покладеш на камінь?
(акорди)

Не від того я помру
 

Не від того я помру, що на світі буде война,
А від того, що вона мого вірша не достойна.

Вона...
        падоньку ж ти мій!
Вона...
        Господи ж мій милий!
Повний келишок налий і на білу постіль вилий.

Парко Морто, раз вона
мого вірша не достойна –
п'ю свій келишок до дна...
Біла постіль – в Лету пройма.

Не від того я помру...   
 

Карусель

На каруселі б***ь кружляє,
вона шука свою любов,
а я стою внизу й не знаю,
чого я знов сюди прийшов?

У квітні почуття прозорі,
легка і п'яна голова.
в дурацько-карусельнім хорі
змішались зразу всі слова!

А б***ь кружляє і кружляє,
а б***ь шука свою любов!
Чи я люблю її? Не знаю...
Але я знов сюди прийшов!

Душко моя

А ти мила,
А ти мила, што-сь думала.
Кедь сой ввечер,
Кедь сой ввечер зо мноу спала.
Тота єдна думка моя,
Же ти не мій, я не твоя, душко моя.

Чого єш ся,
Чого єш ся погнівала.
Кой єсь щиро,
Кой єсь щиро не думала.
Забудь мила то гнівання,
Бо то было на прощання, душко моя.

Од тих думок,
Од тих думок серце болить.
Хто на двоє,
Хто на двоє любов ділить.
Моя любов знат лем тебе,
Не ходь ку двом, придь до мене, душко моя.

Oh my dear Ukraine

Цей твій сон не скінчиться ніколи
Ти будеш одна
Твій портрет завбільшки з долоню
Розтане між хмар
Між дивних людей
О-о
Oh my dear Ukraine
Oh my dear Ukraine
Oh my dear Ukraine
My love?
Ти не будеш сумна чи весела
Між весняних дощів
Погляд твій і розплетені коси
Розтануть як дим
Між дивних людей
О-о
Oh my dear Ukraine
Oh my dear Ukraine
Oh my dear Ukraine
My love?
А коли вже не буде нікого
На білій землі
Лиш тоді ти відчуєш тривогу
І навіть любов
До дивних людей
О-о
Oh my dear Ukraine
Oh my dear Ukraine
Oh my dear Ukraine
My love?