"Мертвий Півень" оживає навесні

Отже, сталося! Прийшла весна -- вчасно, без жодних зволікань. І тут, певно, не обійшлося без якоїсь магії, бо наші музиканти так екстатично прощалися з зимою, так проганяли її чужомовними ритуальними заклинаннями, що їй просто не залишалося нічого іншого, як піти собі геть. Не так часто львівські рокери дають назви концертам, а тут ще йтакий збіг! "Finita la зима" -- галантно зауважив "Плач Єремії", відігравши концерт 26 лютого, у четвер. "Дер Вінтер Капут!" -- поглюкував "Мертвий півень", наголосивши на останньому слові.

Лише затятий скептик, побувавши в останній день зими на концерті "Мертвого Півня", міг залишитися байдужим і невдоволеним. Бо концерт таки вдався.

Початок дійства традиційно відтягувався на добрих півгодини. Холодний "Романтик" наповнювався нетерплячим людом. І важко було передбачити, що "півні" все ж зуміють створити атмосферу свята у цих досить похмурих стінах. Та , зачувши мотив старонького хіта "Б'ютифул Карпати", публіка заворушилася і живо. Хвилею підкотилася до сцени. Забава почалася -- і протривала на одному диханні півтори години. Музиканти на сцені кайфували не менше, ніж публіка, а та, в свою чергу, бавилися від душі, танцювала, стрибала, скандувала "Браво!" Такого успіху "півні" давно вже не мали, хоча, безперечно, давно на нього заслуговували.

На сцені був справжнісінький музичний ринг. Місько Барбара, що відпрацював концерт після річної перерви, не втратив хисту, а Любко Футорський -- за той самий час -- набув сценічного досвіду. Напевно, кожного з них зі середини аж розпирало бажання позмагатися з братом, бо впродовж акції хлопці ретельно дбали про рівень вокалу, про сценічний імідж та все інше. Ярина Якуб'як їм не поступалась, пурхала по сцені яскравим метеликом і доводила публіку до шалу еротичними танцями.

"Півні" тішили глибиною і потужністю звучання: все ж таки, сім музикантів на сцені (троє -- вокалісти). Приємно було бачити всіх разом, як у старі добрі часи. І, що цікаво, під сценою танцював зі своїм малим сином колишній скрипаль "МП" Ромко Рось, а з-за лаштунків визирав екс-барабанщик групи Андрій П'ятаков. Велика "півнівська" сім'я того вечора була знову вкупі.

Окрім відомих речей, "пінві" запрезентували кілька прем'єр, до речі, дуже різних. Місько з Яриною співали дуетом симпатичну ліричну пісню "Ша-ба-да-ба-да". А Любко продемонстрував неабиякі вокальні здібності, скопіювавши пронизливим вереском АС/DC.Пісня називалася "Старенький харлей" (на слова "Піккардійської терції") і присвячувалася улюбленцеві "Мертвого півня" -- басистові "Плачу Єремії" Всеволодові Дячишину. Одним словом, люблять музиканти веселитись, особливо за кілька годин до весни.

Специфіка "Півня" полягає у тому, що хлопці пишуть музику на вірші добрих поетів, а не просто собі текстярів. Як на мене, цікавим експериментом, звісно, не першим, є нова пісня на слова Тараса Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий". Місько, Любко та Ярина зробили гарну вокальну розкладку, яка, в поєднанні з цікавим аранжуванням, звучала дуже незле. Можливо, комусь це видається зухвальством, але я підтримую басиста Джона, який одного разу сказав: "Якби Шевченко жив сьогодні, то був би нормальним рок-н-рольним пацаном. У кожному разі, не "попсовиком".

Не знати, чи стане колись "Мертвий півень" популярним і "розкрученим", як "Скрябін" чи "ВВ". "Півні" завжди залишались осторонь великого шоу -бізнесу. Але, можливо, саме через це вони зуміли зберегти свою альтернативність. Головне - вони ніколи не випадали з музичного процесу і не клепали кон'юнктури.

Останній виступ "півнів" нагадав мені перші їхні концерти у "Студентському клубі" університету. Музика теперішнього "Півня" суттєво відрізняється від тієї андеграундової лірики періоду національного відродження, що є в першому альбомі "Ето". Вона подорослішала разом з ними. Та "Півні" не зраджують собі. Їм досить вдається поєднувати ліричність та епатажність, однаково люблячи по-янгольськи світлих "Чортенят" йістеричного "Франсуа". Зрештою, етапаж, пародія, стьоб часом мають вартість більшу, аніж сам оригінал.

P.S. Більшість фанів першого півнівського альбому "Ето" виросли, споважніли, на концерти вже не ходять. У "Романтику" забавлялися п'ятнадцятирічні. Вони стрибали, танцювали, підспівували солістам, і я подумала, що маючи таких шанувальників, "Мертвому півню" ще довго бути молодим.

Мар'яна Савка